Ukrainian Primary Care Cardiovascular Association

WebMedFamily.Org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

Спіронолактон може використовуватися в боротьбі з герпетичними інфекціями...

Є вісім типів вірусів герпесу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, більшість населення земної кулі інфіковано принаймні одним з них. Незважаючи на безліч різних форм вірусу, є тільки одна група препаратів, що здатна лікувати герпетичні інфекції. Проте науковці всього світу заявляють про розвиток резистентності до противірусних медикаментів. Згідно з результами нового дослідження, вчені, можливо, визначили альтернативний клас препаратів для лікування цієї загальної інфекції.

У той час як висипання в області геніталій та губ є  найбільш відомими симптоми прояву вірусу герпесу, різні члени сім'ї вірусу можуть викликати більш серйозні захворювання, такі як мононуклеоз і оперізуючий лишай. Вірусні інфекції не можуть бути вилікувані повністю, але противірусні препарати направлені на  боротьбу з розмноженням вірусу. За даними Центрів з контролю і профілактики захворювань, це придушення вірусу зменшує симптоми і зменшує тривалість захворювання.

Протягом багатьох років, команда дослідників з Університету штату Юта вивчали різні способи лікування герпетичної інфекції. У центрі уваги їх досліджень був специфічний протеїн знайдений у всіх типах вірусу, відомий як SМ. Науковці, спеціально зосереджувалися на вірусі Епштейна-Барра (EBV), вірусі простого герпесу, який пов'язаний з декількома раковими захворюваннями. Вченівивчали та сканували різні хімічні речовини, які можуть впливати та зменшувати цільовий рівень протеїну SM. Результати вразили дослідників. Автори дослідження заявили, що спіронолактон, препарат, який використовується для лікування серцевої недостатності протягом більше ніж 50 років, може впливати на рівень білку SM.

Як і лікарські препарати, якізазвичай використовуються для лікування інфекцій, викликаних EBV, спіронолактон націлений «виключити» здантістьгерпесу до розмноження. Проте, цей препаратведе себе по-іншому. Сучасні ліки працюють над тим, щоб блокувати середню ланкуінфекційного циклу шляхом пригнічення здатності дореплікації ДНК. Спіронолактон відрізняється тим, щовключається і працює в тій частині циклу, яка приходить пізніше ніж звичайно. Хоча і традиційні протигерпетичні препарати та спіронолактон досягають тієї ж мети, ця різниця має важливе значення, так як вона вказує на те, що нові методи лікування можуть бути ефективними до вірусних штамів, які стали стійкими до наявних в даний час медикаментозної терапії.

Вчені говорять,  що існує реальна потреба в лікарських препаратах з різними механізмами дії. Те, що ми маємо на сьогоднішній день, всі ліки, які клінічно доступні, починають працювати в тій же стадії реплікації вірусу.

Оскільки білок SM існує у всіх типах вірусу герпесу, потенційне застосування спіронолактону не може бути обмежене лише лікуванням EBV. На даний момент, спіронолактон ще не готовий для використання в якості противірусного препарату. В його нинішньому вигляді, він занадто токсичний для лікування вірусу герпесу і його побічні ефекти призводять до зниження функції нирок та збільшення секреції солі. Проте, дослідники впевнені, що вони будуть в змозі відокремити властивості, що використовуються при лікуванні серцевої недостатності спіронолактона від його противірусних можливостей, що зробить його не тільки ефективним, але й безпечним для використання.

Науковці вважають, що потрібно працювати над зміною молекули цього препарату так, щоб вона могла використовуватися в якості противірусного засобу не викликаючи небажаних побічних ефектів. Це  допоможе  подолати проблему резистентності інфекцій до медикаментів.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webmedfamily.org