Ukrainian Primary Care Cardiovascular Association

WebMedFamily.Org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

Бензодіазепіни.

Похідні бензодіазепіну (напр., діазепам) є ліками, які найчастіше використовують при спробах самогубства. Мають депресивну дію на ЦНС. Швидко всмоктуються з ШКТ, метаболізуються у печінці, в мінімальних кількостях виділяються нирками у незміненій формі. t0,5 діазепаму 40–70 год. Велика різниця між терапевтичною і токсичною дозами – перевищення терапевтичної дози у декілька десятків разів, зазвичай, спричиняє не надто важке отруєння. Сильний синергізм дії бензодіазепінів та спиртів – не призначайте бензодіазепіни збудженій особі, яка перебуває під впливом дії алкоголю (але застосовуйте їх при алкогольному делірії)! Не можна швидко (протягом <3 хв) вводити в/в (ризик раптової зупинки дихання). Мідазолам і золпідем – снодійні препарати, які найбільш часто використовуються – аналогічні до бензодіазепінів, за механізмом дії і побічними ефектами, передозування лікуєтся так само.

КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ДІАГНОСТИКА

1. Симптоми отруєння: загальмованість, невиразна мова, невпевнена хода, порушення рівноваги, атаксія, дискінезія, диплопія, сонливість, кома, зниження рефлексів, міоз, тахікардія, винятково брадикардія, гіпотензія, гіпотермія.

2. Допоміжні дослідження: концентрація бензодіазепінів у крові або сечі, концентрація електролітів у сироватці, газометрія артеріальної крові. У випаку глибокої коми необхідно досліджувати в крові та сечі інші отрути (отруєння бензодіазепінами часто є комбінованими отруєннями).

ЛІКУВАННЯ

1.?Детоксикація: якщо від прийому внутрішньо дуже високої дози не минула 1 год, можна промивати шлунок. Введення активованого вугілля є недоцільним.

2.?Антидот: флумазеніл в/в 0,5–2,0 мг. Непритомна особа, яка отруїлася похідними бензодіазепіну, як правило повертається до свідомості, щонайменше, на кілька десятків хвилин. Введення флумазенілу можна трактувати як діагностичний тест, який підтверджує отруєння швидше, ніж лабораторні дослідження. Зменшення, але не повне виведення з коми, дозволяє запідозрити комбіноване отруєння. Якщо введення препарату було ефективним, при важкому отруєнні може виникнути потреба повторення дози. Не слід застосовувати флумазеніл у пацієнтів, які отримували похідні бензодіазепіну з приводу загрозливих для життя станів (напр., епілептичний статус), у хворих на епілепсію, які довготривало отримували лікування похідними бензодіазепіну (ризик судом), ані у випадку підозри комбінованого отруєння похідними бензодіазепіну і трициклічними або чотирициклічними антидепресантами.

3.?Методи прискореної елімінації: неефективні.

4.?Симптоматична терапія: підтримуйте основні функції організму та коригуйте виникаючі порушення. Лікування гіпотермії.

Джерело: http://empendium.mp.pl/ua