Результати великого європейського дослідження ARITMO 

Результати великого європейського дослідження ARITMO (Arrhythmogenic Potential of Drugs, «аритмогенний потенціал лікарських препаратів) щодо можливого проаритмогенну дії антибіотика азитроміцину (Зітромакс / Сумамед) показали, що, хоча застосування азитроміцину асоціювалося з двократним збільшенням ризику шлуночкових порушень ритму в порівнянні з відсутністю будь-якої антибактеріальної терапії, цей ризик зникав при порівнянні азитроміцину і амоксициліну. Це означає, що спостерігалося збільшення ризику шлуночкових аритмій, яке було пов'язано з обумовленою інфекцією, поганим станом здоров'я пацієнта, а не з обраним антибіотиком. Втім, отримані дані про те, що ризик порушень ритму на фоні азитроміцину, ймовірно, приблизно такий же, як і на фоні  інших антибіотиків, не скасовує того факту, що існують категорії пацієнтів з високим ризиком (наприклад, літні пацієнти і дуже маленькі діти , особи з фоновими кардіологічними захворюваннями і т.д.), які потребують ретельного моніторингу при будь-якій антибактеріальної терапії.

Для даного аналізу були використані матеріали дослідження ARITMO, яке охоплює понад 28 мільйонів пацієнтів з семи популяційних баз даних по Данії, Німеччини, Італії, Нідерландів і Великобританії за період з 1997 по 2010р.

 Дослідники ідентифікували 14 мільйонів дорослих пацієнтів у віці ≤ 85 років, які протягом цього періоду отримали антибіотик. У більшості випадків препарати призначалися лікарями загальної практики, а приводом для їх призначення були інфекції дихальних або сечовивідних шляхів. Пацієнти виключалися з аналізу, якщо вони брали антибіотик також і в попередньому році, якщо у них були підтверджені злоякісні новоутворення, або якщо вони були госпіталізовані.

У 12 874 пацієнтів виникли шлуночкові порушення ритму, і для кожного такого випадку в тій же базі даних було підібрано 100 контрольних пацієнтів того ж віку, статі та з тією ж датою вихідного призначення антибіотика.

У пацієнтів з обох груп (і випадків, і контролів) середній вік становив 64 роки, при цьому третина пацієнтів була молодше 60 років; 55% були у віці від 60 до 79 років, і 12% - від 80 до 85 років. Дві третини були чоловіками.

У порівнянні з контрольною групою у тих пацієнтів, у яких виникли шлуночкові порушення ритму, з достовірно більшою ймовірністю були присутні такі фактори, як фібриляція передсердь, кардіоміопатія, ішемічна хвороба серця, порушення електролітного обміну, артеріальна гіпертензія, атеросклероз периферичних артерій, хронічні хвороби легенів, цукровий діабет, ожиріння, порушення ліпідного обміну; також пацієнти з порушеннями ритму достовірно частіше брали антиаритміки і препарати, які можуть індукувати гіпокаліємію або подовжувати інтервал QT.

Серед всіх пацієнтів з шлуночковими порушеннями ритму у тисячу двісті двадцять одної  людини порушення ритму виникли на фоні триваючого прийому антибіотиків - азитроміцину (30 пацієнтів), амоксициліну (165 пацієнтів) або інших антибактеріальних препаратів (1026 пацієнтів).

Прийом азитроміцину асоціювався з підвищеним ризиком шлуночкових порушень ритму в порівнянні з відсутністю будь-якої антибактеріальної терапії, але після врахування численних потенційних спотворюючих факторів ніяких відмінностей порівняно з амоксициліном не було.

Ризик шлуночкових порушень ритму на фоні триваючого прийому азитроміцину або амоксициліну в порівнянні з відсутністю прийому антибіотиків.

Препарат Коректоване відношення ризиків (95% довірчий інтервал)b
Азитроміцин в порівнянні з амоксициліном 0,94 (0,50–1,77)
Азитроміцин в порівнянні з відсутністю лікування антибіотиками 1,97 (1,35–2,86)

a. Об'єднаний аналіз семи баз даних

b. Враховувалося наявність фібриляції / тріпотіння передсердь, кардіоміопатії, ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних хвороб, хронічної обструктивної хвороби легень, електролітного дисбалансу, серцевої недостатності, артеріальної гіпертонії, цукрового діабету 2 типу, порушень ліпідного обміну, атеросклерозу периферичних артерій і одночасний прийом препаратів з відомою здатністю викликати гіпокаліємію або подовження інтервалу QT

Ці результати були підтверджені при роздільному аналізі всіх використаних баз даних.

Літературні посилання знаходяться в редакції Webmedfamily.org