Ukrainian Primary Care Cardiovascular Association

WebMedFamily.Org

Электронный научно-популярный журнал про семейную медицину

Статьи и лекции по неотложным состояниям

Холінергічний синдром (гострий)

Гострий холінергічний синдром – це сукупність симптомів, спричинених збудженням мускаринових і нікотинових рецепторів надмірною кількістю ацетилхоліну внаслідок гальмування ацетилхолінестерази (AChE), яка його розкладає, чи зовнішніх субстанцій, що збуджують парасимпатичну нервову систему. Причини:

1) oтруєння фосфорорганічними сполуками (пестицидами чи бойовими газами [табун, зарин, зоман] чи карбаматамами;

2) передозування холінергічних ЛЗ (напр., пілокарпіну).

Більше: https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.20.12.

Антихолінергічний синдром (гострий)

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ

Сукупність симптомів, що викликані погіршенням дії ацетилхоліну на мускариновий рецептор. Причини:

1) вживання рослин, що містять антихолінергічні алкалоїди (беладона, дурман декоративний, цеструм, дурман звичайний, блекота чорна, паслін);

2) вживання алкалоїдів, що виділенні з цих рослин (тропанові алкалоїди – extractum Belladonnae, атропін, скополамін, гіосцин);

3) вживання антигістамінних ЛЗ (особливо, прометазину [діпразину, піпольфену], діменгідринату [авіомарину];

Більше: https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.20.11.

Амфетаміни.

Амфетаміни викликають психічну залежність, без суттєвої фізичної залежності. Структурно подібні до норадреналіну, сильно збуджують ЦНС. Вивільняють ендогенні катехоламіни, сповільнюють їх розпад (гальмують МАО) та їх зворотнє захоплення у синапсах ? спазм малих артерій і артеріол ? ішемія органів. Найчастіше застосовують:

1) амфетамін і метамфетамін ? порошок без запаху (білий, жовтий або оранжевий ? вживається п/о чи в/в) або прозорі кристали (припалений– чистий гідрохлорид метамфетаміну);

2) метилендиоксиметамфетамін (МДМА, Екстазі) ? вживається п/о капсули і таблетки різної форми і кольору, часто, з вибитими різноманітними знаками;  

3) нові похідні амфетаміну, часто додають до МДМА ? пара-метокси-амфетамін (ПМА) і пара-метокси-метамфетамін (ПММА), характеризуються сповільненим початком дії, є надзвичайно токсичними і часто спричиняють смерть.

Більше: https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.20.8.1.

Ціаніди та нітрили.

Синильна кислота – рідина (>26,5oC – газ), ціаніди – неорганічні солі металів, нітрили – ацетонітрил (рідина) та інші нітрили утворюються, напр., під час згорання різних речовин, особливо штучних матеріалів. Ціаніди мають запах мигдалю, однак, 50% людей не відчувають цього запаху (генетично обумовлена властивість). Застосовуються в промисловості, напр., у гальванічних цехах та для екстракції жирних кислот. Кісточки фруктів з родини розоцвітих (напр., мигдаль, сливи, абрикоси, персики) містять ціаніди в незначних кількостях – споживання у більшій кількості може бути отруйним. 

Більше: https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.20.5.

Глікозиди наперстянки

Глікозиди наперстянки – дигоксин, метилдигоксин – мають позитивну інотропну і негативну дромотропну дію. Біологічний період напіврозпаду ЛЗ становить 36–48 год (довший при нирковій недостатності). Гіперкальцемія і гіпокаліємія підвищують ризик побічних ефектів, навіть, при терапевтичній концентрації препарату в крові. Побічні ефекти виникають при концентрації >1,0 нг/мл; особливо високий ризик при концентрації >2,0 нг/мл.

Більше: https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.20.6.

Бензодіазепіни.

Похідні бензодіазепіну (напр., діазепам) є ліками, які найчастіше використовують при спробах самогубства. Мають депресивну дію на ЦНС. Швидко всмоктуються з ШКТ, метаболізуються у печінці, в мінімальних кількостях виділяються нирками у незміненій формі. t0,5 діазепаму 40–70 год. Велика різниця між терапевтичною і токсичною дозами – перевищення терапевтичної дози у декілька десятків разів, зазвичай, спричиняє не надто важке отруєння. 

Більше: https://empendium.com/ua/chapter/B27.II.20.4.